Основна мета діяльності «Просвіти» – утвердження української національної ідеї, державної української мови, розвиток нашої культури, відродження історичної пам'яті, формування національної свідомості та піднесення духовності і добробуту українського народу.РІВНЕНЩИНА ВІДЗНАЧИЛА 30-РІЧЧЯ НАРОДНОГО РУХУ УКРАЇНИ
Народний Рух України за перебудову був створений у місті Рівному на основі Товариства шанувальників української мови, яке засноване роком раніше, у 1988 році. Всі члени Товариства вступили до лав НРУ розуміючи: ця організація стане більш масовою, дієвою, такою, що активно боротиметься за мову, відродження національної символіки ,за вихід України зі складу СРСР.І дійсно, Рух почав швидко поповнюватись людьми не байдужими, активними, сміливими, патріотично налаштованими. Лідерами Народного Руху на Рівненщині були: Василь Червоній, Микола Поровський, Олекса Новак, Борис Степанишин, Іван Дем’янюк, Микола Вельгус. Народний Рух України виконав свою історичну роль: українській мові було надано статус державної, національна символіка (синьо-жовтий прапор, тризуб, гімн «Ще не вмерла України») стала державною символікою, а головне – Україна здобула незалежність.
Вчергове у парку Просвіти на мікрорайоні "Північний" у Рівному відбулося свято, приурочене утворенню товариства "Просвіта".
У дні, коли українці святкують День миру та свято Різдва Пресвятої Богородиці, є ще одне важливе для рівнян свято - День "Просвіти", однієї з найдавніших та найдієвіших громадських організацій. Цьогоріч День "Просвіти" відбувся 22 вересня (вже традиційно) у парку "Просвіти", що в районі "Північний" міста Рівного. До святкового дійства мали змогу долучитись як запрошені виконавці та колективи, так і присутні на святі діти й дорослі.
ВИГНАНІ З БАТЬКІВЩИНИ
Вперше на державному рівні вшанували 75-ті роковини початку депортації українців з їхніх етнічних земель у 1944—1951 роках
Разом зі згорьованими тугою за малою батьківщиною українцями стою біля пам’ятного хреста жертвам голодоморів і політичних репресій на алеї Небесної Сотні у Києві, й одна за одною слухаю трагічні долі їхніх родин. Ось вона, жива колективна пам’ять, у яку, наче пазли, складаються ті долі. Її воістину золота нитка не порвалася під могутнім пресом радянщини, а вплелася в новітню історію незалежної України. І її звідти вже не вирвати! Бо хіба могли подумати батьки холмщаків і лемків, забужанців і бойків, які мовчали довгих пів століття, що їхні діти на повен голос говоритимуть (ні, просто кричатимуть!) про ту велику кривду в центрі нашої столиці? Та ще й так, щоб почули не лише Печерські пагорби, а й увесь світ! Адже в ньому так багато нашого, українського цвіту.
10 вересня 2019 року у Рівненському обласному краєзнавчому музеї відбулося відкриття виставки «Емігранти з чужої волі» з нагоди 75-річчя від початку депортації етнічних українців з 
