Рівненське обласне об᾿єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка

Основна мета діяльності «Просвіти» – утвердження української національної ідеї, державної української мови, розвиток нашої культури, відродження історичної пам'яті, формування національної свідомості та піднесення духовності і добробуту українського народу.

 

День військової соборності України

 

16 липня 2014 року біля пам’ятника Симону Петлюрі Рівненське обласне об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка підтримало Дніпропетровських просвітян і відзначило як день військової соборності України.

 

Одночасно просвітяни Дніпропетровщини та Рівненщини поклали корзини квітів до пам’ятних місць вояків періоду УНР у Рівному, у тому числі від Дніпропетровського  об’єднання, та у Дніпропетровську (Січеславі) від Рівненського об’єднання. Також квіти поклали до підніжжя пам’ятника Василя Тютюнника на Дубенському кладовищі та меморіальної дошки Євгена Коновальця у Здолбунові.

 


16 липня 1919 року військові сили УНР та ЗУНР об'єднались для спільної боротьби та довели, що наші Схід і Захід мають бути разом!

Генерал Армії УНР – Микола Капустянський, який в те пам’ятне літо був начальником оперативного відділу штабу української армії, так говорив про ті події: «Створено єдину збройно-революційну українську силу. Український нарід і ми, революційні борці, повинні, на нашу думку, цю історичну, стратегічно-політичну подію шанувати й святкувати як світлу традицію і категоричний дороговказ для сьогоднішніх і прийдешних часів»¹.

Справедливим і доречним було б відзначення в Україні славетної дати – 16 липня 1919 року, коли всі військові та політичні сили України об’єдналися у боротьбі проти спільного ворога за Україну, і вшанування біля пам’ятних знаків вояків періоду УНР всіх козаків, стрільців, старшин, сотників, полковників і генералів Соборної Української Національної Армії.

Історія дала українцям 16 липня 1919 року урок єдності.

Сьогодні вкотре Україна потребує єдності у боротьбі проти кремлівських агресорів заради мирного майбутнього України.

Події 1919 року ще раз нагадують, що наша сила у єдності.

Символічно, що це день прийняття Верховною Радою Української РСР у 1990 році Декларації про державний суверенітет України.

 

Коротка історична довідка.

Акт Злуки, битва під Крутами, битва під Базаром, Зимовий похід – основні події періоду УНР, які відзначає українське суспільство. Проте, українська історія – це не тільки  трагедія Базару, але й величні та славні перемоги, про які ми не згадуємо.

Як відомо, через два тижні після проголошення Акту Злуки, тобто 4 лютого 1919 року, Київ зайняли більшовики і дві України – УНР та ЗУНР – зажили своїм осібним життям. Але події розгорталися таким чином, що консолідація українців була неминучим явищем.

14 липня 1919 року селянська армія на чолі з Юрком Тютюнником, пройшовши 1000 кілометрів по запіллю ворога, прибуває в район Копайгорода (сьогодні смт. Барського району Вінницької області) для з’єднання з Армією УНР.

16 липня через річку Збруч переходить УГА, щоб стати поруч з Великою Україною проти спільного ворога.

Коли ми об’єдналися – ми стали перемагати. Більшовики переважали числом, проте українська армія була сильніша духом і більш вмілою.

Бої за Вапнярку тривали з 17 липня по 2 вересня 1919 року,  за цей час 3-тя дивізія при допомозі Волинської групи та 11-ї Галицької бригади на завершальному етапі операції розгромила десятитисячне угрупування червоних. Знищені найкращі підрозділи ворога.

У серпні 1919 військам під командуванням генерал-хорунжого армії УНР Володимира Тютюнника, могила якого знаходиться у Рівному, вдалося відбити у Червоної армії міста Вінниця і Жмеринка.

Ще одна яскрава перемога нашої армії – це розгром Січовими Стрільцями  Таращанської бригади - найкращого підрозділу  більшовиків 22 липня 1919 біля м. Смотрич.

21 серпня взято Бердичів, Фастів, Білу Церкву, а 31 серпня українські об'єднані війська на чолі із Симоном Петлюрою зайняли Київ.

Наступ українського війська остаточно зірвав плани радянського командування з ліквідації Армії УНР та прориву до Східної Європи на допомогу угорській комуні.

У Літературному музеї Уласа Самчука в Рівному запалили "Свічу пам"яті"

9 липня   2014 року у Літературному музеї Уласа Самчука в Рівному запалили "Свічу пам"яті", приурочену 27-ій річниці смерті Уласа Самчука.

Під час заходу відбулася презентація книг соратника Уласа Самчука - Романа Бжеського "Вояк" та Інни Нагорної "Пам"ятник, який ще постане".Книги вийшли у серії «Бібліотечка Літературного музею Уласа Самчука в Рівному» у видавництві «Азалія» обласної організації Національної Спілки письменників України завдяки благодійникові з Києва Веніаміну Олексійовичу Довбні.

На "Свічі пам"яті" виступив  цьогорічний лауреат Рівненської міської літературної премії імені Уласа Самчука письменник Петро Велесик.

Доцент Рівненського державного гуманітарного університету, заслужена  артистка України  Галина Швидків, яка є племінницею хрещенниці Уласа Самчука Маргарити Бжеської,виконала улюблену пісню Романа Бжеського  "Ой не світи, місяченьку".

Директор Державного історико-культурного заповідника м.Дубна Леонід Кічатий поділився спогадами про зв"язок Уласа Самчука із місцевим літературно-мистецьким середовищем.

У заході взяли участь дослідники творчості Уласа Самчука, завідувач кафедри Рівненського економіко-гуманітарного університету Андрій Жив"юк  та Ірина Захарчук від Рівненського державного гуманітарного університету, письменники Михайло Степанюк та Лідія Рибенко, заступник голови ВУТ "Просвіта" Олександр Волощук та просвітянка з Костополя Зоя Дідич. Заступник голови Національної Спілки Кобзарів України Назар Волощук виконав на бандурі повстанські пісні.Спогадами про Уласа Самчука поділився уродженець села Дермань Василь Кирилюк.

Звучало старовинне фортепіано із колишнього рівненського помешкання У.Самчука - на інструменті імпровізував студент ІV курсу музично-педагогічного факультету Рівненського державного гуманітарного університету Богдан Корицький.

На закінчення всі присутні розламали хліб і причастилися ним, поєднавшись духом із Уласом Самчуком.

 

Інна Нагорна, завідувач Літературного музею Уласа Самчука в Рівному

 

Володимир Семистяга живий

Просвітяни Рівненщини глибоко обурені ганебним нелюдським діям представників так званих республік, що утримують у своїх катівнях Голову Луганської «Просвіти» Володимира Семистягу, старшого викладача кафедри історії України Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, члена правління Луганської обласної організації краєзнавців, головного редактора журналу «Бахмутський шлях», Заслуженого працівника освіти України.

Вимагаємо якнайшвидшого звільнення відомого просвітянина Володимира Семистяги, справжнього борця за незалежність та цілісність України.

30  червня 2014 року в ЗМІ  з’явилася  інформація, що в катівні СБУ м. Луганська 27 червня  помер голова Луганського обласного товариства «Просвіта» Володимир Семистяга, якого 23 червня заарештували  терористи з ЛНР. Терористи зробили обшук в його квартирі та в Канадському центрі «Відродження». Вилучили документацію, прапори,гучномовці, ноутбук,фотоапарат, фотолітопис, книги, списки просвітян, які брали участь в акціях на захист суверенної соборної української держави. При проведенні обшуку в помешканні В.Ф. Семистяги вилучили навіть продукти та особисті документи, в тому числі і паспорт. До того у Володимира хворе серце і він потребує  щоденного прийому ліків. Мабуть ця обставина та психологічний тиск на рідних стали причиною того, що в ЗМІ появилась інформація про його смерть в катівні ЛНР.

Як стало відомо із достовірних джерел, Володимир Семистяга живий, але його насильно продовжують утримувати  в приміщенні Луганської обласної державної адміністрації.

 

Людина, яка досліджувала німецько-нацистський окупаційний режим в Україні, сама потрапила під другий окупаційний режим так званої луганської народної республіки (рука не піднімається писати із великих літер). Який же ж народ вона представляє? Схаменіться! Не можна допускати у ХХІ столітті такої кривавої різні. Якщо вони піднімають руку на високосвічену і висопорядну людину, яка просто любить і захищає свій рідний край, то яка перспектива,  яких республік може очікувати Донбас? Яку історію залишатимуть нащадкам?

Україна єдина і неподільна!

Народ, який стільки століть існував без держави, розвивав свою культуру, мову, перемогти  неможливо!

17 червня 2014 року Верховна Рада постановила у 2015 році урочисто відзначити на державному рівні 150-річчя з дня народження митрополита Української Греко-Католицької Церкви Андрея Шептицького.

17 червня 2014 року Верховна Рада постановила у 2015 році урочисто відзначити на державному рівні 150-річчя з дня народження митрополита Української Греко-Католицької Церкви Андрея Шептицького.

Пошук

Важливо знати…

160 років від дня народження Івана Франка

Детальніше...

160 років від дня народження Софії Русової (1856-1940), вченого, педагога, громадського діяча, засновниці українських жіночих організацій, члена Центральної Ради

Детальніше...

150 років від дня народження Миколи Василенка,

Детальніше...

145-річчя від дня народження Лесі Українки, видатної української поетеси, громадської діячки

Детальніше...

130 років від дня народження Марійки Підгірянки, української поетеси

Детальніше...

115 років від дня народження Валер’яна Підмогильного, українського письменника

Детальніше...

175 років від дня народження П.Тичини, українського письменника

Детальніше...

135-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ МАРІЙКИ ПІДГІРЯНКИ

Детальніше...

Голодомори в Україні

Детальніше...

Битва під Гурбами: довідка про битву .

Детальніше...

Берестецька битва матеріал з Вікіпедії - вільної енциклопедії.

Детальніше...

12 лютого 1945 року під час сутички зі спецзагоном НКВС загинув справжній патріот, борець за волю України Дмитро Клячківський (Клим Савур)
Детальніше...

17 лютого 1892 р. народився Йосиф Сліпий (Коберницький) – митрополит, кардинал і Патріарх УГКЦ. 
Детальніше...

Корисні посилання