Рівненське обласне об᾿єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка

Основна мета діяльності «Просвіти» – утвердження української національної ідеї, державної української мови, розвиток нашої культури, відродження історичної пам'яті, формування національної свідомості та піднесення духовності і добробуту українського народу.

 

"На злобу дня"

Лист братові в Росію

 

Усім українцям Росії присвячується

 

Ну, здравствуй, братец. Как твои дела?

Уже давно не виделись с тобою.

Тебя судьба в Россию унесла,

Мы много лет разделены судьбою.

 

Ти чуєш, брате, вже у нас весна

І сонце зігріває землю зранку.

Скажи, брат, а на Півночі твоїй

Хіба так пахнуть трави на світанку?

 

Весна все ближе каждый день и час,

И журавли летят на Украину.

А как нам разорвать ту пуповину,

Что крепко-крепко связывает нас?

 

В нас замість жита - танки на полях.

А чоботи твого «великороса»

Вже топчуть чисті українські роси.

Чи в нас з тобою не одна земля?

 

На сердце, брат, кручина и печаль.

Спрошу тебя: «Так кто ты на чужбине?

Татарин, украинец иль москаль,

«Великоросс» иль все же украинец?

 

Тепер в тебе до «карлика» любов...

Чи пам'ятаєш ти про те мій, брате,

Чия тече у твоїх жилах кров

І звідки родом твої батько й мати?

 

 

Ведь мать твоя, когда была в гостях,

(Веселая татарка озорная!)

Когда «Червону руту» подпевала,

То вспоминала Крым чуть-чуть грустя.

 

Твій батько - українець, дядько мій,

Життя поклав за волю і свободу.

А ти тепер на Півночі своїй

Якого, брате, племені і роду?

 

Скажи, брат, сколько надо бед и горя

И крови сколько нам еще пролить,

Чтобы понять - не нужно братьям спорить,

А братьям нужно только в мире жить'?!

 

Ти чуєш, брате, - влітку приїжджай.

Бери синів - гайда на Україну!

Бо це - ти чуєш? - НАША Батьківщина,

І УКРАЇНЕЦЬ ти - не забувай!

 

Микола Прокопюк, с. Тучин, 2014 рік

 

Наталія Сосюк,

член правління Рівненського ОО ВУТ «Просвіта»

 

Душа України

 

Сонце в огромі неба

Дзвонами ув імлі

Вічність мирує, бо треба

Душу підняти з землі.

 

Віра в обіймах світу,

Зболена від забуття,

Молиться рідному цвіту

На вишиванках життя

 

-  Доле! в долонях Божих

Свічку кому несеш?

-  Дітям, на Ангелів схожих,

Щоб дух України воскрес!

 

Досить на власному полі

У манівцях, по стерні

Нишком бродити без волі,

Жалем ятрити пісні!

 

Вічна душа України

Зводиться гордо з колін…

Храми в серцях… не руїни!

Небо – духу святий передзвін!

 

Брати

 

Братній гнів – то неправедний біль:

Спопеляє вогнем спересердя,

Ходить тінями й звідусіль

Дикий розбрат таврує осердя.

 

Хто ми є? Звідкіля і куди

Обираємо долю – дорогу?

У безпам’ятстві – в нікуди,

А в непрощенні – у тривогу.

 

Ділять правду вкраїнці – брати,

Чублять душу із Заходу аж до Сходу:

- Гей, Івани, Богдани, Петри…

То якого ж ви племені й роду?

 

До якого ж "коліна", а може, й "п’яти"

Свою пам’ять триножити будете?

Не шматуйте у гніві Вкраїну, брати,

А то й волю свою перегудите!

 

Юрій Журавель,

член правління Рівненського ОО ВУТ «Просвіта»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Творчість Шевченка і духовні вектори розвитку України

Під такою назвою 26 березня 2014 року в Рівненському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти відбулася міжвузівська науково-практична конференція, проведена спільно з Рівненським обласним об'єднанням Всеукраїнського товариства "Просвіта" імені Тараса Шевченка і приурочена сучасному осмисленню феномену Тараса Шевченка, його впливу на формування української нації.

У роботі конференції взяли участь начальник управління освіти і науки Рівненської облдержадміністрації Таргонський Г.М., в.о. рекотра Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Лавренчук А.О., науковці вишів Києва, Рівного, Острога, науково-методичні працівники Рівненського ОІППО, письменники та журналісти Рівненщини, методисти районних, міських методичних кабінетів, центрів, працівники Рівненської обласної державної бібліотеки, Рівненського обласного краєзнавчого музею, Рівненської Малої академії наук учнівської молоді, педагоги області.

До початку роботи конференції її учасники мали нагоду переглянути мультимедійні слайд-презентації "Вічний як народ" Рівненського обласного краєзнавчого музею, "Пам'ятники Т.Г.Шевченку на Рівненщині і в світі" Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, а також документальні фільми про мандрівку Тараса Шевченка Волинню "Так було". Зацікавили присутніх виставки фоторепродукцій автопортретів Т.Г.Шевченка Рівненського обласного об'єднання Всеукраїнського товариства "Просвіта" імені Тараса Шевченка, видань творів Т.Шевченка минулих століть "Навіки з нами серце і слова пророчі" Рівненської обласної наукової бібліотеки, творів Т.Г.Шевченка та літератури про нього "Пророче слово Кобзаря" бібліотеки Рівненського ОІППО. Особливий інтерес викликав вишитий "Кобзар" літератора Олени Медведєвої та дизайнера Анни Тимошок, якого академік П.Кононенко запропонував подати на відзначення Національною премією України імені Тараса Шевченка.

Відкриваючи конференцію, проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародного співробітництва Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, голова Рівненського обласного об'єднання Всеукраїнського товариства "Просвіта" імені Тараса Шевченка Вєтров І.В. закцентував увагу на багатогранності шевченківських заходів, проведених до ювілею Кобзаря в Рівненському ОІППО та в загальноосвітніх навчальних закладах області. За словами Івана Васильовича, обласна конференція є своєрідним підсумком зробленого і виробленням шляхів подальшої співпраці науковців, методистів і педагогів у реалізації планів з відзначення ювілею Кобзаря. Те, як наша країна відсвяткує ювілей письменника, наголосив ведучий, задасть духовні вектори розвитку України у світовому просторі на майбутнє.

Про світову велич і славу Кобзаря розповів, згадуючи приклади з власної участі у багатьох заходах як в Україні, так і за її межами, директор Науково-дослідного інституту українознавства Міністерства освіти і науки України, професор, доктор філологічних наук, академік Української академії наук Кононенко П.П. Кожен народ, зазначив промовець, має свого генія, який уславив ім’я цього народу на віки: для англійців — це Шекспір, для німців — Гете, для українців такою людиною є Тарас Григорович Шевчен­ко. На сторожі пригнобленого українського народу він поставив слово, ним захистив цей народ, показав світові його самобутність і велич, утвердив як націю. Жодній людині, наголосив Петро Петрович, не поставлено стільки пам'ятників, як Т.Г.Шевченку (понад 1500). Його твори перекладені і видані 147 мовами світу. Образ поета втілено в художніх творах, різних жанрів усної народної творчості, в живописних полотнах, творах скульптурного мистецтва. Він живе у наших серцях.

У контексті сьогоднішнього дня запропонував поглянути на ставлення Т.Шевченка до Росії та Польщі перший проректор з навчально-наукової роботи Національного університету «Острозька академія», доктор філософських наук, професор Кралюк П.М. За його словами, в Кобзаря багато можна знайти такого, що пояснює наші реалії і може послужити орієнтиром. Зупинившись на знакових творах Т.Шевченка, в яких особливо виразно проявилася його позиція щодо Речі Посполитої ("Гайдамаки") та Російської імперії ("Сон"), Петро Михайлович показав, що поет піддавав різкому осуду як польських конфедератів, які принесли українцям чимало бід, так і росіян-москалів, які асоціювалися в нього зі злом, насильством, поневоленням. На думку науковця, "Шевченко інтуїтивно відчував, що саме поляки в майбутньому стануть нашими союзниками і подадуть нам руку". Так і сталося: сьогодні "поляки першими визнали нашу незалежність… і сприяють нам у наших євроінтеграційних змаганнях", а названий старший брат прагне знову "загарбать і з собою взять у домовину".

Промову щодо образного втілення концепту національного героя у творчості Тараса Шевченка виголосила Данильченко О.Ю., кандидат філологічних наук, асистент кафедри історії української літератури і шевченкознавства Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Вона зазначила, що відзначення ювілею Кобзаря символічно співпало з буремними подіями у нашій державі, відродженням національної свідомості й гідності, народженням героїв нашого часу. А хто був героєм та антигероєм для Тараса Григоровича? Відповідь на це питання дала у своєму виступі, посилаючись на твори поета, науковець.

Знаковий твір польської Шевченкіани "Українські ночі, або родовід генія" автора Єжи Єнджеєвича презентувала на конференції заступник декана історико-філологічного факультету Міжнародного економіко-гуманітарного університету ім. академіка Степана Дем'янчука, кандидат педагогічних наук Овдійчук Л.М. Роман став доступним рівнянам завдяки М. Борейку, відомому просвітянину, за стараннями якого міська «Просвіта» Рівного перевидала книгу польського письменника до 200-річчя Тараса Шевченка. Роман зацікавив педагогів, оскільки, як зазначає Лілія Миколаївна, його автор глибоко проаналізував становище підневільної України, освітив художнім словом українські темні ночі гноблення вільнолюбної країни і її народу, а також чесно й об’єктивно відтворив постать українського поета і мислителя як самостійника, головним постулатом якого була вільна українська держава.

Пізнавальними для слухачів були розповіді про встановлення пам'ятника Т.Г.Шевченку в Москві до 150-річного ювілею поета та про вшанування пам’яті поета в Америці, запропоновані присутнім письменниками Є.Шморгуном та Віктором Мазаним.

Відзначаючи 200-річчя від дня народження нашого пророка, не можемо не згадати про ставлення Т.Шевченка до Бога, його віру та розуміння Всевишнього, а також про важливу релігійну складову його творів, його слово як християнина, який не міг не жити та дихати Україною. Власні думки з цього питання виклав Варварук Т.А. Прикметно, що вони звучали з вуст не просто вчителя християнської етики Млинівської гуманітарної гімназії, а кандидата богословських наук.

Про звернення до творчості Великого Кобзаря, аналіз культу Т.Шевченка та його інтерпретацію у творчості сучасних письменників йшлося у виступі викладача кафедри української літератури Рівненського державного гуманітарного університету Хомечи Н.А.

Урочистими моментами конференції були виступи бандуристів Михайла Лазарця, учня 9 класу Рівненського обласного ліцею, та Назара Волощука, заступника голови обласного відділення Національної Спілки кобзарів України. Виконані ними твори Т.Шевченка «Мені однаково» та «Думи мої, думи мої…» стали важливим емоційним доповненням виступів промовців.

 

Фотозвіт конференції

Відеоматеріали конференції

Нарада із головами об᾿єднань північних районів області

20 березня 2014 року голова Рівненського обласного об᾿єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка Іван Вєтров провів нараду із головами об᾿єднань північних районів області.

На нараді розглянуті питання:

виконання річних планів роботи;

виконання заходів до 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка;

завершення перереєстрації членів товариства;

висвітлення роботи районних об᾿єднань на просвітянському сайті та у засобах масової інформації.

Обращение к россиянам

Дорогие россияне!

К вам обращается Ривненское областное объединение «Просвита» имени Тараса Шевченка.

Среди нас учителя, врачи, писатели, художники, общественные деятели, бизнесмены, работники культуры. Ценности, которые мы исповедуем и проповедуем, это, в том числе, любовь и уважение к родине, к семье, к своей национальности. Да, дорогие россияне, в том числе и к российской национальности. Уважать культуру и традиции своих отцов и дедов,  культуру и традиции других народов.

Никто не имеет права диктовать другому народу, другой стране, как им жить.

Мы строим новую историю: без войны, без страха, без обмана, без тиранов и диктаторов. Мы хотим, чтобы нам были благодарны наши дети и внуки. Мы должны им оставить демократические принципы истинного народовластия, свободу слова; отношения, где главную роль играет не оружие и не военная сила, а сила разума, мудрости, любви друг к другу – это европейские ценности.

И украинцы, и россияне хотят только одного – МИРА.

Россия – страна, которая приветствовала лауреатов Нобелевской премии в области мира Андрея Сахарова «За бесстрашную поддержку фундаментальных принципов мира между людьми и мужественную борьбу со злоупотреблением властью и любыми формами подавления человеческого достоинства», Михаила Горбачева  «За его роль в окончании холодной войны».

Почему же сегодня власть России провоцирует войну, насилие, агрессию, фактически вторглась на территорию суверенного государства и начинает холодную войну с мировым содружеством?

Антиукраинские истерики запугивают бандеровцами, вместо того, чтобы проанализировать элементарное: бандеровцы никогда не нападали, а защищали свои исконно родные  земли, свои семьи.  Приезжайте к нам, и вы очень быстро убедитесь, откуда поступает угроза, кто хочет мира, а кто дестабилизации.

В очередной раз на украинскую землю вторгаются агрессоры.  Эта агрессия поступает, к сожалению, из  России.

У нас много друзей в России. Со многими вместе учились, служили, работали. Сейчас сотрудничаем со многими регионами России.  У наших и ваших театрах играют спектакли украинских и российских классиков, в школах изучают язык и литературу, историю, мы слушаем российскую и украинскую музыку.

Мы уверены, что будущее России, будущее нашего общего сотрудничества  зависит не от кучки российских правителей-агрессоров, а от вас, россияне.

Нас поддерживает весь мир, потому что за нами правда.

Российские войска должны немедленно покинуть украинскую территорию!

Россия обязана  прекратить анексию в Крыму!

 

Пошук

Важливо знати…

160 років від дня народження Івана Франка

Детальніше...

160 років від дня народження Софії Русової (1856-1940), вченого, педагога, громадського діяча, засновниці українських жіночих організацій, члена Центральної Ради

Детальніше...

150 років від дня народження Миколи Василенка,

Детальніше...

145-річчя від дня народження Лесі Українки, видатної української поетеси, громадської діячки

Детальніше...

130 років від дня народження Марійки Підгірянки, української поетеси

Детальніше...

115 років від дня народження Валер’яна Підмогильного, українського письменника

Детальніше...

175 років від дня народження П.Тичини, українського письменника

Детальніше...

135-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ МАРІЙКИ ПІДГІРЯНКИ

Детальніше...

Голодомори в Україні

Детальніше...

Битва під Гурбами: довідка про битву .

Детальніше...

Берестецька битва матеріал з Вікіпедії - вільної енциклопедії.

Детальніше...

12 лютого 1945 року під час сутички зі спецзагоном НКВС загинув справжній патріот, борець за волю України Дмитро Клячківський (Клим Савур)
Детальніше...

17 лютого 1892 р. народився Йосиф Сліпий (Коберницький) – митрополит, кардинал і Патріарх УГКЦ. 
Детальніше...

Корисні посилання