Основна мета діяльності «Просвіти» – утвердження української національної ідеї, державної української мови, розвиток нашої культури, відродження історичної пам'яті, формування національної свідомості та піднесення духовності і добробуту українського народу.19 грудня 2019 року у Рівному було проведено пам’ятний захід, на якому вшановано визначного українського військового, генерал-хорунжого Армії УНР Василя Тютюнника.
Він жив для України, боровся за Україну, помер за Україну 19 грудня 1919 року у Рівненському шпиталі внаслідок ускладнення від тифу. Його коротке життя – це зразок служіння Вітчизні. Справжній військовий, що пройшов свій шлях до кінця. В ті далекі роки він творив українську армію. І бажав одного, щоб усе, що робилося, не було марним. Будучи вже хворим, він підготував українську армію до Першого зимового походу.
У цей день на Дубенське кладовище віддати данину пам’яті видатному українському військовому прийшли представники Рівненського обласного краєзнавчого музею, вчителі та учні рівненських шкіл - НВК 14, 26, ЗОШ 23,27, гімназії «Престиж», НВК «Колегіум», міського товариства «Просвіта». Завідувач відділу нової та новітньої історії Ігор Марчук виголосив коротку промову про бойовий шлях Василя Тютюнника. Представник управління культури Рівненської ОДА Назар Волощук виконав кілька патріотичних пісень. На завершення заходу усі присутні проспівали Національний гімн.
Президенту України Володимиру Зеленському
Шановний пане Президенте України!
Просвітяни Рівненщини виступають за підтримку Світового Конгресу Українців звернутися до світових лідерів із закликом підтримати Україну задля припинення російської агресії та деокупації українських територій напередодні саміту «Нормандської четвірки» в Парижі. Результат цих переговорів визначатиме майбутнє української держави, українського народу, а також миру та безпеки в Європі.
Зустріч 9 грудня повинна стати створенням дорожньої карти для:
• виводу російських військ та найманців разом зі зброєю з території України,
• деокупації Криму та частин Донецької та Луганської областей,
• відновлення Україною повного контролю над українською стороною російськоукраїнського кордону,
• повернення внутрішньо переміщених осіб додому та початку відбудови та реінтеграції українського Донбасу.
100-РІЧЧЯ ПЕРШОГО ЗИМОВОГО ПОХОДУ ДІЄВОЇ АРМІЇ УНР
6 грудня 1919 року почався Зимовий похід Дієвої армії Української Народної Республіки в тилу Збройних сил півдня Росії. Упродовж піврічного рейду центральною Україною тилами спочатку білої, а згодом червоної армії українські бійці зберегли кістяк армії та продовжили боротьбу за державність.
Сторінки військової звитяги
ПЕРШИЙ ЗИМОВИЙ ПОХІД АРМІЇ УНР 6 грудня 1919р. – 6 травня 1920р. – рейд військових з'єднань Армії Української Народної Республіки по тилах радянських і білогвардійських військ під проводом генерал-хорунжий Михайла Омеляновича-Павленка.
Після підписання 17 листопада 1919 р. сепаратного договору та перехід Української Галицької армії на бік білих, українські збройні сили фактично припинили вести війну самостійно. Лінія українсько-білогвардійського фронту невпинно зміщувалася приблизно від лінії Брацлав-Ямпіль у західному напрямку до Нової Ушиці-Дунаївців.
У листопаді 1919 р. знекровлена попередніми боями та пошестю тифу (залишилося 8–10 тис. вояків) Армія УНР виявилася затиснутою у "трикутнику смерті" Любар-Чортория-Миропіль в районі Старокостянтинова. На півдні та сході України діяла Добровольча армія, на заході – польська армія, на півночі – Червона армія. Під тиском переважаючих сил противника Армія УНР змушена була відійти на північ, під її контролем залишалася невелика територія в районі м. Любар Волинської губернії. З 29 листопада всі державні інституції УНР перебували в Любарі.
Армія потерпала від епідемії тифу, була знесилена. Уряди Антанти відмовилися пропускати до УНР закуплені за кордоном ліки. Війську бракувало абсолютно всього: бійців, набоїв, медикаментів. У таких умовах продовжувати боротьбу регулярними військ. силами було неможливо. В цій ситуації більшість політичного та військового проводу схилялося до думки, що найкращим рішенням буде скласти зброю перед поляками. Проти цієї ідеї активно виступило двоє найавторитетніших армійських командирів – Василь Тютюнник та Михайло Омелянович-Павленко.
відбувся у Рівненському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти за сприяння Рівненського обласного товариства "Просвіта" імені Тараса Шевченка 21 листопада 2019 року.
