120 років від дня народження Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава І (Степан Іванович Скрипник) (1898— 1993) - визначного українського церковного діяча, патріарха Київського і Всієї України УАПЦ, патріарха Київського і всієї Руси- України УПЦ (КП), первоієрарх УАПЦ в діаспорі, члена Рівненської Просвіти.

Довідково: Степан Скрипник народився у глибоко релігійній сім’ї нащадків козацького роду. «Батько його походив із козаків Миргородського полку, а мати – рідна сестра Симона Петлюри”, – зазначає відомий полтавський краєзнавець Анатолiй Чернов https://dt.ua/personalities/pershiy-patriarh-ukrayinskoyi-cerkvi-_.html У його родині було сім дядьків священиків по материній лінії. Першу освіту здобував у приватній гімназії, де гартували інтелект діти свідомих українців. Цікавий і промовистий факт: російська імперська влада заборонила цю гімназію як осередок українофільства, зокрема й за те, що учні взяли участь в урочистостях з нагоди відкриття пам’ятника Іванові Котляревському. Тож згодом Степан навчався у Полтавській першій класичній чоловічій гімназії, де долучився до таємного «Гуртка українських середньошкільників у Полтаві». Гурток поширював серед учнівської молоді Полтави заборонені в Російській імперії знання про культуру, історію, літературу українського народу. Після навчання у гімназії Скрипник вступив до військової школи прапорщиків у Оренбурзі. Революційні події, національне відродження захопили його у свій вир. У березні 1918 року вступив добровольцем до кінно-гайдамацького полку ім. Костя Гордієнка Окремої Запорізької дивізії Армії УНР. За бойові заслуги одержав старшинське звання хорунжого. Був особистим ад’ютантом Головного Отамана УНР Симона Петлюри. У міжвоєнний період працював у кооперативних установах Галичини і Волині, належав до провідних членів Волинського українського об’єднання, навчався у Школі політичних наук у Варшаві. У 1930 році, будучи обраним послом до Польського сейму, захищав права українців у Польщі.

Степан Скрипник був одним із ініціаторів створення Української народної шестирічної школи ім. Гетьмана І. Мазепи у Рівному.

У 1939, з приходом радянської влади, його дружину знайшли застреленою за невідомих обставин. Ставши вдівцем, Скрипник вирішив решту життя присвятити Церкві, яка вже тоді була під загрозою. У вересні 1941 р. на засіданні Української ради довір’я на Волині створено «Тимчасову Адміністрацію Української Православної Церкви». У квітні 1942 р. був висвячений на священики, а вже 14 травня, згідно з рішенням Собору УАПЦ в Кафедральному Соборі Андрія Первозваного у Києві, хіротонізований на єпископа Переяславського. Постригається у ченці з іменем Мстислав. Заарештований гітлерівцями, був у в’язницях Чернігова та Прилук. З 1944 жив у Варшаві, згодом – у Словаччині, пізніше – у Німеччині, де очолював єпархії в Гессені, Вюртенберзі. 1947 року на північноамериканському континенті обраний первоієрархом Української греко-православної церкви з титулом єпископа Вінніпезького і всієї Канади. З 1949 очолив УПЦ в Америці. «Найбільшим досягненням Мстислава в ті часи вважається побудова «Українського Єрусалима», або «Українського пантеону», в Баунд-Бруці біля Нью-Йорка. Відтоді тут постав осередок усього життя Української православної церкви США, – переконаний полтавський краєзнавець Анатолiй Чернов. – Сюди перенесено консисторію та інші духовні установи. У 1950-х роках у Баунд-Бруці постав величний храм — Церква-пам’ятник, а біля нього відкрито православний цвинтар, на якому знайшли вічний спочинок визначні українські діячі, у тому числі з Полтавщини: А.Левицький, Н.Городовенко, М.Степаненко, С.Лазуренко. До комплексу також увійшли музей, бібліотека, архів, видавництво з друкарнею, українська православна семінарія» Святої Софії”. У 1963 і 1971 зустрічався з Константинопольським Патріархом, домагався повернення УПЦ прав, якими вона користувалась до 1686 (екзархат у складі Константинопольського патріархату). На початку 1976 року виступив на захист українського священика, політичного в’язня у СРСР, о. Василя Романюка (майбутнього патріарха Володимира), який демонстративно вийшов з-під ієрархії Російської православної церкви і оголосив про перехід до ієрархії УАПЦ. Підтримував рух в Україні за відродження Української Автокефальної Православної Церкви, який почався в 1988 році, після святкування 1000-ліття Хрещення Руси-України. На Всеукраїнському Православному Соборі в Києві 6 червня 1990 року, за участю більш як 700 делегатів з усієї України (серед яких було 7 єпископів і понад 200 священиків), Собором затверджено факт утворення УАПЦ і обрано його Патріархом Київським і всієї України. 18 листопада 1990 року в Соборі святої Софії в Києві відбулася його інтронізація: став першим Патріархом УАПЦ. Після створення 1992 р. УПЦ КП, проголошений її Предстоятелем з титулом Патріарха.

Двічі відвідував рідне місто: у травні 1991 та у грудні 1992. Похований у крипті собору святого Андрія в Саут-Баунд-Бруку, США.

Пошук

Важливо знати…

160 років від дня народження Івана Франка

Детальніше...

160 років від дня народження Софії Русової (1856-1940), вченого, педагога, громадського діяча, засновниці українських жіночих організацій, члена Центральної Ради

Детальніше...

150 років від дня народження Миколи Василенка,

Детальніше...

145-річчя від дня народження Лесі Українки, видатної української поетеси, громадської діячки

Детальніше...

130 років від дня народження Марійки Підгірянки, української поетеси

Детальніше...

115 років від дня народження Валер’яна Підмогильного, українського письменника

Детальніше...

175 років від дня народження П.Тичини, українського письменника

Детальніше...

135-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ МАРІЙКИ ПІДГІРЯНКИ

Детальніше...

Голодомори в Україні

Детальніше...

Битва під Гурбами: довідка про битву .

Детальніше...

Берестецька битва матеріал з Вікіпедії - вільної енциклопедії.

Детальніше...

12 лютого 1945 року під час сутички зі спецзагоном НКВС загинув справжній патріот, борець за волю України Дмитро Клячківський (Клим Савур)
Детальніше...

17 лютого 1892 р. народився Йосиф Сліпий (Коберницький) – митрополит, кардинал і Патріарх УГКЦ. 
Детальніше...

Корисні посилання