76-та РІЧНИЦЯ БОЮ ПІД ГУРБАМИ

 

21 квітня 2020 року, у Світлий вівторок, у Гурбівсьому Свято-Воскресенському монастирі на Повстанських могилах відбулося вшанування Героїв бою під Гурбами – масштабної битви воїнів Української Повстанської Армії проти окупаційних військ НКВС, яка відбулася 76 років тому.

Святкову божественну літургію святителя Іоана Золотоустого очолив Cвященноархімандрит Гурбівського монастиря, архієпископ Рівненський і Острозький Іларіон. Високопреосвященному Владиці співслужили намісник Гурбівського Свято-Воскресенського монастиря архімандрит Онуфрій (Ляда), намісник Свято-Георгіївського чоловічого монастиря на Козацьких Могилах архімандрит Софроній (Бордюк), військовий капелан протоієрей Тарас Волянюк, ієромонах Лука (Зань), ієромонах Марк (Лісний), ієромонах Нектарій (Мчедлідзе), ієромонах Ілля (Соцький), ієрей Петро Майба, ієрей Сергій Баранецький та протодиякон Віталій Рибчинський.

 

 

Співи за богослужінням виконував хор Гурбівського монастиря під керівництвом Валентини Бартошенко.

За матеріалами Рівненської єпархії ПЦУ: http://www.rivne-cerkva.rv.ua/news/4512-arkhiiepyskop-ilarion-ocholyv-bozhestvennu-liturhiiu-u-hurbynskomu-monastyri.html

Вшанувати героїв битви прибули також представники «Об'єднання добровольців» Рівненщини.

Цьогорічне відзначення звершувалося з дотриманням усіх вимог карантину за межами храму із забезпеченням онлайн трансляції.

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА. Ігор Марчук, історик. Бій під Гурбами.

Усі наявні історичні джерела та дослідження сучасних істориків однозначно свідчать про те, що у квітні 1944 року на Волині в районі села Гурби (Горби) відбулася одна з найбільших битв Української Повстанської Армії з військами НКВС. Енкаведистам вдалося оточити цілий комплекс Кременецьких лісів, у яких зосередилось на той час біля 5000 повстанців, що належали до різних підрозділів УПА-Північ та УПА-Південь. Бойові відділи УПА нараховували не більше як 3500-4000 вояків, всі інші люди належали до резерву і не мали зброї. Також у лісах переховувались місцеві селяни.

Сили Внутрішніх військ НКВС, за повідомленнями УПА, були в декілька разів більшими і нараховували 30-35 тис. солдатів. Хоча сучасні дослідження показують, що ця цифра перебільшена. Ворог сконцентрував тут не більше 12000 солдатів. До складу цього угрупування безпосередньо входили 4 бригади ВВ НКВС (17-та, 21-ша, 23-тя, 24-та), 18-ий кавалерійський полк, 15 легких танків, до того ж використовувались – авіація (три літаки з 6-го штурмового авіаполку НКВС), бронепоїзд.  Перед військами НКВС стояло завдання повністю оточити і знищити південну групу УПА, очистити місцеві ліси від повстанців.

Зрозумівши план ворога, командування УПА на чолі з Василем Куком-«Лемішем» та Петром Олійником-«Енеєм» наказало зайняти оборону у Гурбівському лісі куреням Олександра Степчука («Сторчана»), Івана Сала («Мамая»), Семена Котика («Вира»), Андрія Трачука («Бувалого»), Івана Золотнюка («Довбенка»), Олександра Поліщука («Лиха»), а також відділам «Яструба», «Залізняка» та окремим сотням «Панька», «Андрія», чоті «Чорногори».

З повстанського звіту дізнаємось ситуацію напередодні бою: «23.ІV.44 р. провідник Л.[еміш] передав мене командиру М.[иколі] (Кропива)... З розвідувальних даних було відомо, що акція на Обгів-Гурбівський ліс неминуча. Вже 23.ІV.44 р. більшовики оточили Дерманський, Точевицький ліси і змусили курінь Лиха відступити в сторону Гурбів. У Суразькому лісі командир Панько з сотнею повстанців вів бій, а вечором відступив у Гурбівський ліс… 24.ІV. ніччю розіслав я накази командирам куренів (год. 1-ої ночі). О третій годині почато займати становища, копати окопи, окопувати гармати. Першого і найважчого удару сподівався я з східно-південної сторони, на відтинку Мости-Будки-Хінівка-Гурби, який зайняв командир Сторчан; відтинок Гурби-Майдан зайняв Мамай; відтинок Обгів-Мощаниця-Святе зайняв командир Докс; відтинок, що лучив Сторчана і Докса, зайняв командир Яструб з куреня командира Лиха. Командир Залізняк з двома сотнями зайняв другу лінію на відтинку Сторчана».

24 квітня найважчий бій відбувся саме на позиції куреня «Сторчана», яку атакувала піхота за підтримки танків і артилерії. Виховник куреня «Гірчиця», описав цей момент бою у звіті від 14 травня 1944 р. Він зазначав, що ворог розпочав наступ на курінь «Сторчана» і сотню «Яструба» о 7-ій годині ранку з Грабівця силою одного батальйону за підтримки інтенсивного мінометного і кулеметного вогню. Перший наступ сторчанівці відбили, змусивши енкаведистів відійшли у напрямку хутору Вільхава. Повторний удар танками і кавалерією та несподіваний панічний відступ сотні «Яструба» допоміг ворогу вдертися в ліс та атакувати із заду сотні «Корнієнка» і «Булки», так, що вони потрапили в оточення. Сотня «Лютого» відступила вузеньким коридором по узліссю в напрямку Гурбів під сильним ворожим обстрілом. Частина оточених сторчанівців зуміла пробитись через вороже кільце поодинці, або малими групами і приєднатись до інших відділів. Так, зокрема, прорвався сотенний «Корнієнко» з трьома стрільцями. Сам курінний «Сторчан» з кількома десятками повстанців героїчно загинув в бою, даючи можливість загонам УПА зайняти нові позиції.

Бій тривав цілий день. Попри понесені втрати (близько 800 загиблих повстанців та розстріляних поранених і беззбройних селян), відділи УПА витримали наступ чисельного та добре підготовленого ворога. За даними українських повстанців підрозділи НКВС втратили тільки вбитими 900 осіб.

Вранці, 25 квітня 1944 року, всі повстанські підрозділи успішно прорвали вороже оточення. Основні сили двома колонами вирушили у північно-східному напрямку на Полісся. Незначна частина повстанців (біля одного куреня) вийшла з оточення третьою колоною на південь у Суразькі ліси.

Після виходу загонів УПА з оточення ще більше двох діб (до 27 квітня) Внутрішні війська НКВС продовжували прочісування у Кременецьких лісах. Більшість мобілізованих, які перебували в лісі, було вбито або заарештовано. Енкаведистам доводилося всюди долати з боями систему оборонних споруд, побудованих повстанцями: шанці, бліндажі, завали. В окремих місцях бої тривали по 8-11 годин.

Загалом, за період операції, як свідчить звіт Внутрішніх військ НКВС Українського округу, надісланий командувачу 1-им Українським фронтом Г. Жукову, було вбито 2018 і заарештовано 1570 осіб. Ці дані є сфальсифікованими, оскільки операція ВВ НКВС не вдаль попри чотирикратну перевагу у живій силі та абсолютну перевагу у технічних засобах. Енкаведистам доводилося всюди долати систему оборонних споруд, побудованих повстанцями: окопи, бліндажі, завали. В окремих місцях бої тривали по 8-11 годин. Серед захоплених трофеїв у цьому документі перераховано: 1 літак (ПО-2), 7 гармат (більшість калібру 45 мм), 15 мінометів (з них 2 -120 мм), 5 станкових кулеметів, 42 ручних кулемети, 31 автомат, 298 гвинтівок, 16 пістолетів, 6 ПТР, патронів – 45000, 789 гранат, одна польова кухня, 120 возів, 129 коней, 5 мотоциклів та ін. У ході розшуків виявлено багато лісових і сільських продовольчих та господарських складів, з яких вилучено 35 мішків цукру, 56 тон зерна, 270 кожухів та інше майно. Захоплено обладнання однієї друкарні. Підірвано два склади з німецькими артилерійськими снарядами і мінами.

За повстанськими інформаціями у публікації-звіті «Гурби» втрати ВВ НКВС та задіяних підрозділів Червоної армії у Кременецькій акції склали майже 900 осіб вбитими і стільки ж пораненими. У якості трофеїв повстанці здобули 6 кулеметів, 10 автоматів, 2 міномети, 37 гвинтівок та ін. З ладу виведено 4 танки.

Отже, незважаючи на чисельну перевагу та краще озброєння Внутрішнім військам НКВС не вдалося витіснити повстанців із Кременецьких лісів на відкритий простір з метою остаточного знищення. Командування УПА вивело на оперативний простір боєздатні, загартовані в боях частини й продовжувало бойові дії в інших регіонах України. Гурбівська битва була переможною для українських повстанців, які вистояли в ударі з регулярними частинами Внутрішніх військ НКВС та довели силу українського духу.

 

Пошук

Важливо знати…

160 років від дня народження Івана Франка

Детальніше...

160 років від дня народження Софії Русової (1856-1940), вченого, педагога, громадського діяча, засновниці українських жіночих організацій, члена Центральної Ради

Детальніше...

150 років від дня народження Миколи Василенка,

Детальніше...

145-річчя від дня народження Лесі Українки, видатної української поетеси, громадської діячки

Детальніше...

130 років від дня народження Марійки Підгірянки, української поетеси

Детальніше...

115 років від дня народження Валер’яна Підмогильного, українського письменника

Детальніше...

175 років від дня народження П.Тичини, українського письменника

Детальніше...

135-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ МАРІЙКИ ПІДГІРЯНКИ

Детальніше...

Голодомори в Україні

Детальніше...

Битва під Гурбами: довідка про битву .

Детальніше...

Берестецька битва матеріал з Вікіпедії - вільної енциклопедії.

Детальніше...

12 лютого 1945 року під час сутички зі спецзагоном НКВС загинув справжній патріот, борець за волю України Дмитро Клячківський (Клим Савур)
Детальніше...

17 лютого 1892 р. народився Йосиф Сліпий (Коберницький) – митрополит, кардинал і Патріарх УГКЦ. 
Детальніше...

Корисні посилання