Професійний візит делегації працівників бібліотек Рівненщини до Любліна (Республіка Польща)

Нещодавно делегація бібліотекарів обласних, районних, міських та сільських бібліотек регіону з професійним візитом відвідала польське місто-побратим  Люблін.

Поїздку організувала Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека під егідою Громадської організації «Рівненське обласне відділення Української бібліотечної асоціації». Бібліотекарі відвідали історичні та культурні місця Любліна, ознайомились з роботою бібліотек, обмінялися досвідом роботи.

Для членів української делегації була організована екскурсія у сквер Тараса Шевченка, який знаходиться у середмісті, на перехресті вулиць Підзамче та Руської. Ініціатором створення скверу Тараса Шевченка стала Українська громада Любліна. Сам сквер, окрім облаштованої вивіски, не має ні погруддя, ні пам’ятника, але традиційно тут проводяться Шевченківські  читання, масові заходи.

Учасників делегації зацікавив пам’ятник жертвам Голодомору в Україні 1932-1933 років, який було відкрито у 2015 році. Камінь має вигляд буханця хліба, оскільки саме хліба найбільше потребували люди, які голодували. Пам’ятник спорудили завдяки старанням українців Польщі з товариства «Спільне коріння». На камені українською і польською мовами написано, що він встановлений у пам’ять українців, а також поляків та інших народів, які загинули внаслідок геноциду, спричиненого радянським режимом.

Люблінський пам’ятник жертвам Голодомору відрізняється тим, що на пам’ятнику згадані також польські жертви Голодомору, про які мало хто пам’ятає.

Учасники делегації віддали шану воїнам УНР. Пам’ятник розташований у православній частині найстарішого люблінського цвинтаря при вулиці Липовій, де спочивають вояки Армії УНР Симона Петлюри, які у 1920 році були союзниками Польщі у боротьбі з більшовиками. Після тієї війни багато з них поселилося у Польщі.

Місце, якому не має бути забуття – меморіальний комплекс Майданек, приблизно чотири кілометри від Любліна. Відвідавши його, холоне в жилах кров. Не вміщує свідомість звірств,  вчинених над людством.  Через Майданек в часи Другої світової війни пройшло близько 300 000 в’язнів із 26 країн світу, серед них – українці. 1944 р. у крематорії Майданеку був спалений український греко-католицький священик (храму Святого Миколая в м. Перемишляни) Омелян Ковч, згодом возведений Папою Іваном Павлом ІІ до лику блаженних. Отець Омелян до останнього дня життя сповідав та причащав в’язнів концтабору, про що було знято новітній польський фільм «Парох Майданека». У його честь було названо одне з перехресть Любліна.

Представниками делегації були покладені квіти, запалені лампадки з жовто-синіми

стрічками, вшанувавши пам’ять загинувших українців.

Три дні перебування у Любліні залишили враження  взаємної шани та поваги один до одного, до культури та історії наших народів, в чому вбачаємо майбутнє в розвитку сусідніх країн. Разом з тим висловлюємо вдячність представнику уряду м. Люблін Юзефу Гусажу за вдало сплановану програму перебування і особистий супровід делегації.

Наталія Войтович, член правління Рівненського
міського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка