130-ТУ РІЧНИЦЮ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ГОЛОВИ ОУН АНДРІЯ МЕЛЬНИКА УКРАЇНЦІ ВІДЗНАЧАТИМУТЬ 12 ГРУДНЯ 2020 РОКУ
БІОГРАФІЯ АНДРІЯ МЕЛЬНИКА
Ім’я Андрія Мельника викарбуване золотими літерами на скрижалях боротьби української нації за свою державну незалежність у XX столітті.
Народився Андрій Мельник 12 грудня 1890 р. у селі Воля Якубова неподалік Дрогобича на Львівщині. Його батько — Атанас Мельник, свідомий активіст національного руху, мати — Марія Коваль. Обставини склалися так, що гімназичну науку Андрій здобував у Самборі, Дрогобичі і Стрию. Нелегким був його шлях, але жодні труднощі й перепони не захитали його віри в правильність успадкованих від батька ідеалів. Загартований у тій боротьбі, він був суворим до себе, але чуйним до інших, зокрема до своїх друзів і співробітників, недарма його називали «людиною із шовку і сталі». Характеризують його як людину незламної волі, кришталевої вдачі, послідовного в діях і поглядах, з непересічними організаційно-провідницькими здібностями та розумом державного мужа. 1914 року з початком Першої світової війни Андрій Мельник зголосився добровольцем до Легіону Українських Січових Стрільців. Особиста відвага здобула йому любов і пошану стрілецтва та старшин Легіону в окопах Першої світової війни. Про героїзм сотника А. Мельника, зокрема в бою на Маківці й Лисоні, де він виявив небуденну відвагу, серед стрілецтва ходили легенди.
4 грудня у Рівненському обласному краєзнавчому музеї відбулося відкриття виставки – «Воїни. Історія українського війська».
Виставка презентується в рамках заходів зі святкування Дня Збройних Сил України.
Нині невід'ємним елементом реформ в українській армії є відродження українських військових традицій. Дана виставка наочно знайомить із особливостями одностроїв та зброї, які були характерні для різних історичних епох українського війська. Банери демонструють шлях, який пройшли збройні сили України від Русі до сьогодення.
День пам'яті жертв голодомору
Цьогоріч традиційно у четверту суботу листопада 28 числа під приспущеними прапорами на Рівненщині вшановували пам’ять жертв геноциду українського народу 1932-1933 років, голодоморів 1921-1922, 1946-1947 років в Україні.
На майдані Свято-Покровського собору просвітяни разом із представниками влади, учасниками АТО/ООС, громадськістю міста вшанували пам’ять безневинно заморених голодом мільйонів українців та запалили свічки пам'яті. Після загальнонаціональної хвилини мовчання cкорботні заходи завершилися панахидою у верхньому храмі Свято-Покровського собору, яку очолив архієпископ Рівненський і Острозький Іларіон.
День пам'яті жертв голодоморів — щорічний національний пам'ятний день в Україні, що припадає на четверту суботу листопада.