25 січня 2017 року в літературній світлиці Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки просвітяни, вчителі-історики, слухачі Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, науковці, представники громадськості зустрілися з українським краєзнавцем, журналістом, громадським діячем, головним редактором газети «Культура і життя» Євгеном Букетом, який прибув на запрошення Бориса Кур’яніка, щоб презентувати свої книги «Іван Бондаренко – останній полковник Коліївщини» і «Швачка – фенікс українського духу».

Зустріч провела завідувачка відділом обслуговування бібліотеки Наталія Войтович.

У книгах на багатих історичних матеріалах показані образи полковника Івана Бондаренка, який стояв на чолі правобережної козацької вольниці у липні 1768 року, та богуславського полковника Федора Швачки й інших відомих та невідомих ватажків, які з’єднали воєдино традиції української державності.

Книга  «Іван Бондаренко — останній полковник Коліївщини» побачила світ у серії видавництва «Стікс» «Життєписи» (2014), передмову до неї написав доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту історії України Національної академії наук України, директор Науково-дослідного інституту козацтва Тарас Чухліб.

«Швачка – фенікс українського духу»  вийшла у видавництві «Український пріоритет» (2016) із передмовою Ігоря Гирича, доктора історичних наук Інституту української археографії та джерелознавства імені М. Грушевського НАН України.

Математик за фахом, Євген Букет отримав схвальні рецензії авторитетних науковців-істориків, які оцінили дані видання як визначне явище у галузі історії Козаччини і краєзнавства, оскільки «вони стосуються однієї з ключових проблем політичної історії України – гайдамацького руху ХVІІІ століття» (тут і нижче – цитати із передмови І. Гирика «Коліївщина в книзі Євгена Букета»).

Сучасна історична наука неоднозначно висвітлює Гайдамаччину. У радянські часи її оцінювали як передусім соціальний рух українського селянства, у добу незалежності  гайдамаків почали сприймати головним чином як руїнників, архаїзовану вольницю, і навіть як  соціальних бандитів. Гайдамаків часто-густо протиставляють добі Козаччини з її державницькою ідеологією – «деякі українські історики наслідують польську історіографію, яка гайдамаччину розглядає як сліпий бунт черні проти цивілізаторської місії польської держави на Правобережній Україні».

Аполлон Скальковський (ХІХ ст.), історики-народники Володимир Антонович, Яків Шульгін; у ХХ ст. – Михайло Грушевський і його історична школа (у т. ч. Осип Гермайзе та ін.) шукали документальних підтверджень тому, що «Гайдамаччина – це пряме продовження боротьби українців у часи Козаччини за свою територію на Правобережжі і має не стільки соціальний, скільки національно-державний контекст, адже на відвойованих у поляків землях вони одразу встановлювали козацький адміністративно-політичний лад: призначали полковника і сотників, відновлювали ієрархію козацьких посад, припиняли діяльність польської держави на Правобережній Україні... Герої Коліївщини переслідували ті ж цілі, що і їхні попередники – полковники славного гетьмана Богдана Хмельницького. На жаль, часи вже були невідповідними».

Євген Букет стверджує, що «Коліївщина була б неможливою без Запорозької Січі, без участі січовиків. Усі гайдамацькі отамани прийшли на волость із Запорожжя. Всі мали з останнім постійний зв’язок, одержували підкріплення, кошти, а при невдачах верталися на Січ, щоб із часом знову з’являтися у містах Київщини і відновлювати козацький лад в українських містах і селах Правобережжя. Лише як Катерина ІІ зруйнувала Січ, надія на відродження Козаччини на Київщині, Поділлі й Волині впала остаточно».

− Матеріали для книг збирав у фондах Центрального державного історичного архіву України, архівів Житомирської, Київської та Черкаської областей, у великих вітчизняних та іноземних бібліотеках, – розповідає автор. – Окрім того, переглянув усі друковані видання, присвячені Коліївщині, та понад 20 дисертаційних робіт на цю тему. У книгах вміщено додатки із легендами, переказами, історичними піснями, у тому числі копії записів пісень з альбомів Т. Г. Шевченка. Даються також довідники: географічний, життєписний, рідковживаних слів, понять та назв; джерельний додаток; покажчик імен, географічний покажчик тощо.

Під час презентації у сучасному виконанні гурту «Кому вниз» прозвучала  пісня на вірш Тараса Шевченка «Швачка». До речі, згідно деяких джерел, полковник Микита Швачка народився на Волині – у Березовому Рокитнівського району.

У свої 32 роки Євген Букет має вже чимало здобутків. Він – головний редактор газети «Культура і життя», член правління Національної спілки краєзнавців України, член Національної Спілки журналістів України і ГО «Вікімедіа Україна»; лауреат молодіжної премії голови Київської облдержадміністрації (2004) і Міжнародної премії імені Олеся Гончара (2008); почесний краєзнавець України (2016); нагороджений медаллю Олександра Довженка (2016). Має понад 500 публікацій у друкованих ЗМІ. Разом з Л. Голотою є упорядником публіцистичної серії «Бібліотека» «Слова Просвіти». Є автором та співавтором багатьох книг – деякі з них, як от «Наше прізвище Букет»,  (генеалогія роду Букетів від початку XVIII століття до наших днів) та книга «Люди, які несли віру. Літопис православного життя села Грузького» (написана у співпраці з Володимиром Перервою) також були представлені того дня.

До того ж Євген Букет – талановитий оповідач, слухали його із захопленням.

У дискусії серед інших взяли участь Микола Вельгус, Роман Омельчук, Іван Кур’янік, Євгенія Гладунова. Зокрема, пані Євгенія подякувала за велику працю по відновленню правдивої історії України та пораділа за нашу молодь, яка гідно продовжує справу не одного покоління просвітян. Повертаючи нащадкам імена та подвиги феніксів українського духу, ми тим самим вселяємо надію у неминучість торжества правди, перемоги добра, утвердження української держави. Як сказав директор видавництва «Український пріоритет», письменник Володимир Шовкошитний, «нові герої народжуються на могилах героїв». Слава героям України!

Зоя Дідич, член правління РОО Товариства «Просвіта»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Пошук

Важливо знати…

160 років від дня народження Івана Франка

Детальніше...

160 років від дня народження Софії Русової (1856-1940), вченого, педагога, громадського діяча, засновниці українських жіночих організацій, члена Центральної Ради

Детальніше...

150 років від дня народження Миколи Василенка,

Детальніше...

145-річчя від дня народження Лесі Українки, видатної української поетеси, громадської діячки

Детальніше...

130 років від дня народження Марійки Підгірянки, української поетеси

Детальніше...

115 років від дня народження Валер’яна Підмогильного, українського письменника

Детальніше...

175 років від дня народження П.Тичини, українського письменника

Детальніше...

135-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ МАРІЙКИ ПІДГІРЯНКИ

Детальніше...

Голодомори в Україні

Детальніше...

Битва під Гурбами: довідка про битву .

Детальніше...

Берестецька битва матеріал з Вікіпедії - вільної енциклопедії.

Детальніше...

12 лютого 1945 року під час сутички зі спецзагоном НКВС загинув справжній патріот, борець за волю України Дмитро Клячківський (Клим Савур)
Детальніше...

17 лютого 1892 р. народився Йосиф Сліпий (Коберницький) – митрополит, кардинал і Патріарх УГКЦ. 
Детальніше...

Корисні посилання