Рівненське обласне об᾿єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка

Основна мета діяльності «Просвіти» – утвердження української національної ідеї, державної української мови, розвиток нашої культури, відродження історичної пам'яті, формування національної свідомості та піднесення духовності і добробуту українського народу.

 

У Літературному музеї Уласа Самчука в Рівному запалили "Свічу пам"яті"

9 липня   2014 року у Літературному музеї Уласа Самчука в Рівному запалили "Свічу пам"яті", приурочену 27-ій річниці смерті Уласа Самчука.

Під час заходу відбулася презентація книг соратника Уласа Самчука - Романа Бжеського "Вояк" та Інни Нагорної "Пам"ятник, який ще постане".Книги вийшли у серії «Бібліотечка Літературного музею Уласа Самчука в Рівному» у видавництві «Азалія» обласної організації Національної Спілки письменників України завдяки благодійникові з Києва Веніаміну Олексійовичу Довбні.

На "Свічі пам"яті" виступив  цьогорічний лауреат Рівненської міської літературної премії імені Уласа Самчука письменник Петро Велесик.

Доцент Рівненського державного гуманітарного університету, заслужена  артистка України  Галина Швидків, яка є племінницею хрещенниці Уласа Самчука Маргарити Бжеської,виконала улюблену пісню Романа Бжеського  "Ой не світи, місяченьку".

Директор Державного історико-культурного заповідника м.Дубна Леонід Кічатий поділився спогадами про зв"язок Уласа Самчука із місцевим літературно-мистецьким середовищем.

У заході взяли участь дослідники творчості Уласа Самчука, завідувач кафедри Рівненського економіко-гуманітарного університету Андрій Жив"юк  та Ірина Захарчук від Рівненського державного гуманітарного університету, письменники Михайло Степанюк та Лідія Рибенко, заступник голови ВУТ "Просвіта" Олександр Волощук та просвітянка з Костополя Зоя Дідич. Заступник голови Національної Спілки Кобзарів України Назар Волощук виконав на бандурі повстанські пісні.Спогадами про Уласа Самчука поділився уродженець села Дермань Василь Кирилюк.

Звучало старовинне фортепіано із колишнього рівненського помешкання У.Самчука - на інструменті імпровізував студент ІV курсу музично-педагогічного факультету Рівненського державного гуманітарного університету Богдан Корицький.

На закінчення всі присутні розламали хліб і причастилися ним, поєднавшись духом із Уласом Самчуком.

 

Інна Нагорна, завідувач Літературного музею Уласа Самчука в Рівному

 

Володимир Семистяга живий

Просвітяни Рівненщини глибоко обурені ганебним нелюдським діям представників так званих республік, що утримують у своїх катівнях Голову Луганської «Просвіти» Володимира Семистягу, старшого викладача кафедри історії України Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, члена правління Луганської обласної організації краєзнавців, головного редактора журналу «Бахмутський шлях», Заслуженого працівника освіти України.

Вимагаємо якнайшвидшого звільнення відомого просвітянина Володимира Семистяги, справжнього борця за незалежність та цілісність України.

30  червня 2014 року в ЗМІ  з’явилася  інформація, що в катівні СБУ м. Луганська 27 червня  помер голова Луганського обласного товариства «Просвіта» Володимир Семистяга, якого 23 червня заарештували  терористи з ЛНР. Терористи зробили обшук в його квартирі та в Канадському центрі «Відродження». Вилучили документацію, прапори,гучномовці, ноутбук,фотоапарат, фотолітопис, книги, списки просвітян, які брали участь в акціях на захист суверенної соборної української держави. При проведенні обшуку в помешканні В.Ф. Семистяги вилучили навіть продукти та особисті документи, в тому числі і паспорт. До того у Володимира хворе серце і він потребує  щоденного прийому ліків. Мабуть ця обставина та психологічний тиск на рідних стали причиною того, що в ЗМІ появилась інформація про його смерть в катівні ЛНР.

Як стало відомо із достовірних джерел, Володимир Семистяга живий, але його насильно продовжують утримувати  в приміщенні Луганської обласної державної адміністрації.

 

Людина, яка досліджувала німецько-нацистський окупаційний режим в Україні, сама потрапила під другий окупаційний режим так званої луганської народної республіки (рука не піднімається писати із великих літер). Який же ж народ вона представляє? Схаменіться! Не можна допускати у ХХІ столітті такої кривавої різні. Якщо вони піднімають руку на високосвічену і висопорядну людину, яка просто любить і захищає свій рідний край, то яка перспектива,  яких республік може очікувати Донбас? Яку історію залишатимуть нащадкам?

Україна єдина і неподільна!

Народ, який стільки століть існував без держави, розвивав свою культуру, мову, перемогти  неможливо!

17 червня 2014 року Верховна Рада постановила у 2015 році урочисто відзначити на державному рівні 150-річчя з дня народження митрополита Української Греко-Католицької Церкви Андрея Шептицького.

17 червня 2014 року Верховна Рада постановила у 2015 році урочисто відзначити на державному рівні 150-річчя з дня народження митрополита Української Греко-Католицької Церкви Андрея Шептицького.

Просвітяни РІвненщини підтримують Звернення української інтеліґенції до нинішньої та прийдешньої української влади

Звернення української інтеліґенції

до нинішньої та прийдешньої української влади

 

До відома та уваги всіх,

хто називає себе представниками і слугами українського народу!

 

Упродовж останнього часу українська нація, яка на світанку своєї незалежности свідомо обрала шлях гуманного, терпимого, ненасильницького та поступового розвитку, стикається з дедалі жорстокішою агресією зовнішніх і «внутрішніх» сил, котрі намагаються позбавити нас права самостійно визначати свою власну долю та будувати життя у своєму домі відповідно до нашого власного бачення, наших традицій та устремлінь.

З допомогою різних методів тиску і насильства нам намагаються заборонити або завадити у відродженні нашої тривалий час переслідуваної мови та культури, а також – втіленні у життя питомого для нас европейського цивілізаційно-культурного й політичного вибору. Єдину українську націю постійно намагаються розділити на штучно змодельовані мовно-реґіональні спільноти, між якими розв’язати конфлікт.

Всі ми не раз були свідками того, як наші співвітчизники, рідною мовою котрих є російська, кримсько-татарська, угорська, румунська, болгарська чи будь-яка інша, демонстрували високі приклади громадянського патріотизму та навіть готовности свідомо віддати за Україну свої життя. Водночас, ці люди у переважній більшості підтримують европейське майбутнє країни, з повагою ставляться до природних прав україномовних співгромадян і розумінням – до тієї консолідуючої і системотворчої ролі, яку українська мова й культура відіграє в у створенні та існуванні України як самостійної і незалежної держави.

Натомість ті, хто нав’язливо оперує поняттями «двомовности» та «федерації» або евфемізмами на кшталт «економічної інтеґрації країн колишнього СССР», цілком очевидно насправді домагаються не цього, а здійснення насильницького відриву від України все нових її територій з наступним включенням їх до складу Російської Федерації, котра виступає замовником і дириґентом відповідних дій. На прикладах Криму, Донецької і Луганської областей це абсолютно ясно видно тепер усім, хто тверезо оцінює реальність і не намагається приховати аґресивні дії та наміри за машкарою облудливих слів.

Шлях будь-яких поступок цим беззаконним пожаданням є для нашої нації шляхом до небуття, бо ті, хто ці вимоги висуває, насправді не прагнуть жодного компромісу та жодного взаємотолерантного співжиття, а лише – нашого знищення.

За цих умов ні в кого з українців не залишається ні можливості, ні права бути «толерантними» до тих, хто зі свого боку не визнає за нами права не лише на вільний і незалежний розвиток, але й на саме існування, тероризує мирне населення країни, грабує, катує, вбиває і залякує людей.

Нація, життю якої кинуто виклик, має невід’ємне законне право на самозахист такого ступеню інтенсивности, який безумовно ґарантує нам інше наше природне право бути самими собою, себто – українцями. Ми не можемо бути терпимими до дій, що створюють загрозу основам нашого національного буття.

Ось які цілком очевидні для всякого патріота своєї нації принципи ми вважаємо безумовно обов’язковими для всякої влади, котра має бажання називати себе «українською»:

1.    Принципова неприйнятність перетворення питань внутрішнього конституційного устрою України на предмет зовнішньополітичних «перемовин», особливо – з державою-аґресором, якою є Російська Федерація.

2.    Відмова від будь-яких «переговорів» чи «компромісів» з тими, хто зазіхає на незалежність і цілісність України, як безпосередньо зі зброєю у руках, так і надаючи озброєним сепаратистам політичну, матеріально-фінансову, організаційно-технічну, інформаційно-пропагандистську та іншу підтримку.

Ці два перші принципи в умовах прямої зовнішньої аґресії та інспірованого нею збройного сепаратизму є основоположними, бо їхнє недотримання створює очевидну перевагу «праву сили» над силою права та провокує розгортання «спіралі насильницьких дій», прямим шляхом ведучи нас до національної катастрофи.

3. Однозначне визнання та послідовний захист природного права українців бути господарями на своїй землі, плекати на ній свою ідентичність, мову та культуру, розвивати своє економічне життя.

На практиці це означає, зокрема, що:

3.1) усі підприємства, котрі працюють в Україні, мають працювати на Україну та для України. Право будь-кого на економічну діяльність з метою отримання прибутку не може бути поставлене вище від права українців на свою землю та вільне і гідне життя на ній, що включає також і належну екологічну безпеку та здорове довкілля.

3.2) українська мова має отримати належний захист, підтримку та цілеспрямовано відроджуватись на всій території країни. Її носії у жодній зі сфер суспільного життя та ні в якому реґіоні України не повинні ставитися у становище, юридично або практично упосліджене порівняно із носіями інших мов;

3.3) матеріяльна та нематеріяльна культурна спадщина українського народу має дбайливо оберігатись, а розвиток української культури – отримувати належне сприяння.

4. Визнання та усвідомлення того, що у сучасному світі інформаційна безпека є основою всякої іншої, а отже:

4.1) припинення трансляції на території країни кіно та теле- і радіопередач, концертно-видовищних та інших заходів масового впливу на свідомість населення, що несуть ідеологію антиукраїнізму, принижують гідність українців, сіють серед них національний ніґілізм, московський імперіялізм, ідеї так званого «русского міра», звеличують державу-аґресора та пропагують її зверхність стосовно українського та інших народів;

4.2) забезпечення належного представлення українського культурно-інформаційного продукту в усіх сферах життя українського суспільства та недопущення іноземного культурного домінування;

4.3) забезпечення виховання українських дітей та юнацтва в українському дусі, на основі української культури та як свідомих патріотів своєї Батьківщини.

5. Визнання та послідовний захист права українців іти шляхом европейської та евро-атлянтичної інтеґрації своєї країни на основі відродження нашої власної глибинної европейської культурної ідентичности, організаційною формою чого є, в підсумку, повномасштабне та повноцінне членство в НАТО та ЕС.

6. Припинення членства в усіх міжнародних структурах і договорах та утримання від укладення в майбутньому будь-яких міжнародних угод, котрі би практично або символічно ідентифікували Україну із «зоною впливу», «особливих інтересів» чи будь-якою іншою формою домінування Російської Федерації, як держави, що є стосовно нас аґресором і окупантом наших земель.

7. Активна підтримка Україною та захист прав осіб українського походження і вихідців з України в інших державах, а особливо – на територіях, де вони є автохтонним населенням.

Ми переконані, що недотримання цих принципів, або спроби ухилятися від ясної позиції стосовно них, є антиукраїнськими за своєю суттю, такими, що в безпосередній або лише трохи довшій перспективі ведуть до підриву основ національної безпеки і державности України та мають безкомпромісно поборюватись.

Ми хочемо жити в Україні, де поважається право українського народу бути господарем своєї землі.

Підписи:

Тарас Компаніченко, український лірник, кобзар і бандурист, лідер гурту «Хорея Козацька»

Кирило Стеценко, український скрипаль, композитор і культуролог, голова Київського міського об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка

Сергій Пантюк, письменник, видавець, секретар Національної спілки письменників України

Володимир Гонський, бард, публіцист, громадський діяч, ведучий Евромайдану з грудня 2013 по лютий 2014 року

Євген Шевченко, мистецтвознавець, голова Національної спілки майстрів народного мистецтва України

Ігор Пошивайло, український етнограф, голова Музейної ради при міністерстві культури України

Валерій Лисенко, український еколог і культуролог, член Правління Ліги екскурсоводів Києва

Валентина Бочковська, директор Музею книги і друкарства України

Олена Кіс-Федорук, мистецтвознавець, зав. відділом графіки Національного музею літератури ім. А.Шептицького

Борис Кушнірук, український економіст, фінансовий аналітик та громадський діяч

Владислав Кириченко, український громадський діяч, підприємець, меценат, засновник мистецької агенції «Наш Формат».

Роман Матис, підприємець, Інтернет-активіст і громадський діяч

Оксана Левкова, директор Всеукраїнської громадської організації «Не будь байдужим!», кандидат наук із соціальних комунікацій

Анна Ющенко, юрист, куратор ініціативи «Дріжджі» – Київ

Олексій Курінний, юрист, викладач, директор Програми «Права націй, національних меншин та корінних народів за національним і міжнародним правом» Центру міжнародного захисту прав людини НУ «Києво-Могилянська Академія»

Анатолій Луцюк, громадський діяч, учасник Української «Вікіпедії», м. Донецьк

Ігор Рассоха, український історик, співкоординатор «Евромайдану»-Харків

Ігор Артюшенко, громадський діяч, голова ГО «Українська справа»-Запоріжжя

Олексій Кляшторний, громадський діяч, голова Виконкому ГО «Українська справа»-Київ

Пошук

Важливо знати…

160 років від дня народження Івана Франка

Детальніше...

160 років від дня народження Софії Русової (1856-1940), вченого, педагога, громадського діяча, засновниці українських жіночих організацій, члена Центральної Ради

Детальніше...

150 років від дня народження Миколи Василенка,

Детальніше...

145-річчя від дня народження Лесі Українки, видатної української поетеси, громадської діячки

Детальніше...

130 років від дня народження Марійки Підгірянки, української поетеси

Детальніше...

115 років від дня народження Валер’яна Підмогильного, українського письменника

Детальніше...

175 років від дня народження П.Тичини, українського письменника

Детальніше...

135-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ МАРІЙКИ ПІДГІРЯНКИ

Детальніше...

Голодомори в Україні

Детальніше...

Битва під Гурбами: довідка про битву .

Детальніше...

Берестецька битва матеріал з Вікіпедії - вільної енциклопедії.

Детальніше...

12 лютого 1945 року під час сутички зі спецзагоном НКВС загинув справжній патріот, борець за волю України Дмитро Клячківський (Клим Савур)
Детальніше...

17 лютого 1892 р. народився Йосиф Сліпий (Коберницький) – митрополит, кардинал і Патріарх УГКЦ. 
Детальніше...

Корисні посилання